Химерні тварини і химерні люди.
Саме такою є перспектива поєднання в одному ембріоні клітин тварини і людини, яке вже було здійснене в Китаї іспанськими вченими з американського університету (людина-мавпа) і в Японії (людина-миша) цьогоріч.
І хоча законодавці намагаються стримувати цей процес, а вчені запевняють, що вони тільки починають вивчати можливість вирощувати людські органи для трансплантології, щось мені підказує, що стародавні міфи і казки, а також персонажи фантастики і фентезі, починаючи з Франкенштейна з романа Мері Шеллі (1818), доктора Моро з романа Герберта Веллса (1896), професора Преображенського і Шарікова з роману Михаїла Булгатова (1925) аж до героїв Marvel, можуть стати реальністю.
Так само, як поступово реальністю стають кіборги (людина-машина) і штучний інтелект.
Та й від гететично-модифікованих організмів до генетично-модифікованих людей - один крок.
Тому, розуміючи, що юридичні заборони і церковні анафеми не здатні зупинити ці процеси, варто вже сьогодні розпочинати філософські і богословські діалоги щодо біоетичних проблем, пов’язаних з розвитком сучасної науки і технологій. Можливо, саме в діалозі і співпраці науковців, богословів і філософів без претензій і з повагою до аргуменів сторін, ми зможемо зробити майбутнє наших нащадків більш людяним, ніж його описують антиутопії і кіберпанк.
