Сьогодні 14 серпня у православних і греко-католиків - свято на честь Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього. Навряд чи люди могли запам’ятати таку назву, тому й почали називати свято Спасом, та ще й Першим, бо воно перше з трьох поспіль свят на честь Спасителя (14, 19 і 29 серпня, про що я вже якось писав у блозі 5 років тому).
Але в часи пандемії для нас стає важливою і актуальною саме та перша назва і привід, через який це свято було встановлене у ІХ столітті у Константинополі. Приводом стала епідемія, яка відступила після молитви перед часткою Хреста Господнього. Того самого, на якому був розіп’ятий Христос, і який був знайдений у Єрусалимі рівноапостольною Оленою і привезений до Царгороду. Від того випадку пішла традиція щороку виносити (тому Винесення) святиню з царського палацу, переносити її до Собору Святої Софії та носити по місту та на джерела води з молитвою про відвернення смертоносних хвороб.
Пам’ятаючи про витоки свята, ми сьогодні нашою громадою, що молиться на території нашої Київської Софії, вклонили коліна перед Хрестом Господнім і молилися за припинення «згубної пошесті» - пандемії та говорили про спражнє християнське жертовне служіння лікарів, а також тих, хто служить ближнім і не наражає інших на небезпеки.
А ще у нас сьогодні в країні, як і майже щодня, черговий антирекорд по кількості діагностованих випадків коронавірусної хвороби.
І тут доречним є згадати, що від сьогодні розпочинається Успенський піст. Як це пов’язано?
Піст - це насамперед самообмеження (і не тільки в їжі), увага до себе і ближніх, а також різні форми усамітнення (самоізоляції). І найголовніше, що це має бути не зовнішній примус, а власне рішення і самоконтроль.
А ще Успенський піст триває 2 тижні. Рівно стільки скільки рекомендована самоізоляція під час COVID.
Тож, якщо вже цей піст починається зі згадки про стародавню епідемію і проходить у дні сучасної пандемії, то й наші постові практики мають бути направлені на подолання цієї небезпеки.
Піст в часи пандемії - це свідоме і релігійновмотивоване дотримування карантинних обмежень, це маска як свідома турбота про безпеку ближнього, це дотримання соціальної дистанції і обмеження соціальних контактів (#ДОСИТЬШАСТАТЬ).
А релігійний і духовний виміри посту залишаються актуальними завжди, але це вже інша тема.
Немає коментарів:
Дописати коментар