Нещодавно прочитав книгу «Християни Сходу» Паскаля Ґольніш. Чудова книга, яка розповідає про трагічне сьогодення і історію християн Сходу, більшість яких стали послідовниками Христа ще до навернення Римської імперії. Автор нагадує нам про існування древніх церков і мільйонів християн в зоні збройних конфліктів і політичної нестабільності на Близькому Сході і в Африці (Єгипет, Сирія, Ірак, Іран, Лівія, Ливан…), в країнах, які ми традиційно вважаємо мусульманськими. Історії християн, які продовжують сповідувати свою віру як маргіналізована і гонима меншість заслуговують на нашу повагу, щире захоплення і, як мінімум, молитовну підтримку.
Але є в Африці й країни, де християни продовжують бути більшістю. Одна з таких - Еритрея, про існування якої я взагалі нічого не знав, як не знав і про автокефалію Еритрейської церкви. І тут, відштовхнувшись від згадки про цю церкву у Ґольніша, я занурився у Вікіпедію та інші доступні джерела. І ось що знайшов…
Еритрея (держава) здобула свою незалежність від Ефіопії, де християни також є більшістю, в 1991-1993 роках після референдуму. Зараз триває військовий конфлікт за спірні території між 112 мільйонною Ефіопією і 6 мільонною Еритреєю.
Це загальнополітичний контекст. Але існує і церковний.
Ефіопська православна (так-так, саме «православна», хоча в нашому греко-слов’янському православному світі її у кращому випадку називають древлє-православною або дохалкидонською) церква отримала свою автокефалію від Коптської православної церкви Египту, яка в свою чергу була заснована святим апостолом Марком у 42 (!) першого століття після Різдва Христового, тобто через 9 (!!) років після Христового воскресіння.
Так ось, після здобуття незалежності Еритреї від Ефіопії, уряд Еритреї і Еритрейська церква звернулися про надання автокефалії не до Ефіопської церкви, яка зрозуміло була проти, а до Коптської церкви, яка свого часу надавала автокефалію церкві Ефіопській. Автокефалію було надано.
І тут починається найцікавіше, що позитивно і по-християнськи відрізняє Африку від «Русского міра».
Ефіопська церква визнала автокефальний статус Церкви Еритреї, хоча вона заперечила проти того, як Коптська церква надавала його. В результаті усі три церкви залишаються в повному спілкуванні між собою та з іншими церквами східного православ’я.
Виявляється, що замість демонстративного і одностороннього розриву Московським патріархатом відносин з Константинопольською Матіррю-Церквою та впертого і безпідставного невизнання Православної Церкви України, було і є можливим пропоноване ще влітку 2018 року «Мережою відкритого православ’я» мирне співіснування і співслужіння в Україні різних православних юрисдикцій.
Але, нажаль, Московський патріархат не Ефіопський, а Україна - не Еритрея.
На початку 1241 року орда захопила всі землі Київської митрополії (крім Новгорода). А через 777 років нащадкам ординців - КГБістам вдалося відірвати Київську митрополію від Вселенського православ'я руками своїх прислужників, яких за співпрацю з кгбнею ще в 1992 році відлучили від Церкви.
ВідповістиВидалити