субота, 28 березня 2020 р.

Великдень-online. частина 2.

Частина друга:  Пасха і пасочки

Багато років поспіль під час передпасхальних ефірів і інтерв’ю я цитую богослужбову книгу, за якою звершується богослужіння Великодня, де перед освяченням пасхальних приношень, написано: «Нехай знають всі, що ані м’ясо, ані яйця, ані сир - не є Пасха. Пасха - це сам Христос. І тільки той, хто причащається, істинну вкушає Пасху».
Але цього року цей текст потребує додаткових пояснень.



Як бути з освяченням пасхальних кошиків на Великдень?

З освяченням пасхальних кошиків, наповнених пасочками, писанками, крашенками, салом і ковбасою, жодних проблем. Якщо зазирнути в ті самі богослужбові книжки, то ми не знайдемо жодної рекомендації щодо окроплення їжі святою водою. Це виключно наша, слов’янська традиція, якої у греків, наприклад, не існує. Я це знав ще 25 років тому, коли служив свою першу Пасху як священик. Але, коли вийшов до людей і подивився їм в очі, то зрозумів, що вони не сприймуть моїх богословських аргументів, бо чекають радості від христосування і окроплення. І я їм цю радість подарував.
Але цього року якраз прийшов час пояснити, що паска - це не Пасха, а «освячення» пасок не те саме, коли ми освячуємо, наприклад, ікони, ризи чи святе причастя. Молитва, яку ми читаємо після закінчення пасхального богослужіння, це скоріше офіційне оголошення про закінчення посту і дозвіл-благословення їсти не пісне і починати святкувати.
Тому пасхальний кошик, або стіл, може перехрестити і, якщо є бажання, окропити святою водою, хтось з родини, а не обов’язково священик.
Так само в парафії можна організувати не масове, а індивідуальне освячення великодніх кошиків. І я впевнений, що священики зможуть це зробити.



Як причащатися на Пасху під час пандемії?

Багато років я пропагував і запрошував до причатя всіх вірних під час Великодньої літургії. Саме про це говорить і святитель Іван Золотоуст у своєму слові, яке вже понад тисячу років читається на Великдень в кожному православному храмі замість проповіді. «І перші, і останні.., багаті і бідні.., хто постував і хто не постував.., насолоджуйтеся всі.., тож ніхто хай не піде голодним». Масово причащатися на Великдень вже стало традицією по всій Україні. І це питання більш важливе з богословської і церковної точки зору, ніж «освячення» кошиків.
Але й тут є варіанти діяти у відповідності до віри і до настанов МОЗ.
І, якщо раніше, вірні приходили до священика в храм, то, можливо, тепер прийшов час, коли священик з пасхальними дарами (святим причастям) може відвідати своїх вірних. Або, якщо дозволить ситуація, після того, як вірні переглянуть онлайн-трансляцію великоднього богослужіння, вони з дотриманням «соціальної дистанції» і з виконанням усіх рекомендацій священноначалля і МОЗ, зможуть в індивідуальному порядку протягом пасхального дня прийти до храму, щоб причаститися. А розговіння і великодній стіл трошки почекають.
А ще ця ситуація ставить перед нами більш глибинне питання: Що є центром нашого церковного життя: Христос чи причастя? 
Бо коли богослужебні вказівки говорять, що паски - не є Пасха і що, тільки той, хто причащається, істинну вкушає Пасху, вони намагаються пояснити, що літургія і причастя є набагато важливішими ніж великоднє застілля і «освячені» пасочки. Вислів «Пасха - це сам Христос» - глибший, ніж констатація факту, про те, що Христос є в причасті і Його немає у великодньому кошику. 
Христос більший за своє євхаристичне Тіло і Кров - святе причастя. Христос - це Боже Слово і Божа Премудрість, з якою ми зустрічаємося і якою ми наповнюємося, читаючи Святе Письмо. Христос - це Син Божий, який постраждав заради нашого спасіння і чиє Воскресіння з мертвих ми святкуємо на Великдень.

Великдень-online. Частина перша: Чи можливе онлайн богослужіння

Далі буде...

Немає коментарів:

Опублікувати коментар