Про те, що може зруйнувати шлюб церковний, і зробити благословенним шлюб цивільний.
Що спільного між церковним, РАГСівським і цивільним шлюбами?
Перш ніж відповісти на це запитання, скажу чим - в моєму розумінні - ці союзи чоловіка і жінки відрізняються: мірою відповідальності. І цивільний шлюб в цій системі координат є найбезвідповідальнішим.
Пояснюю: церковний шлюб - це обітниця один одному перед Богом і церковною громадою. Церковний шлюб - це Таїнство і, як говорить Святе Письмо, "те, що Бог поєднав, людина не роз'єднує". Державний (РАГСівський) шлюб - це відповідальність, закріплена юридично. Як варіант передбачається і розлучення. Цивільний шлюб - союз добровільний, що тримається нібито на довірі і любові. Але без благословення і без повноцінної юридичної визначеності. Розійтися можна будь-якої миті, а спірні питання вирішувати в суді. Той, хто йде до храму, принаймні бажає і планує створити міцну сім'ю. Той, хто до храму не іде, а реєструє шлюб у РАГСі, вже підсвідомо передбачає можливість розлучення. А той, хто не йде ні до храму, ані до РАГсу, насправді ухиляється від відповідальності. Особливо це стосується чоловіків.
А що ж спільного в таких різних союзах? Це любов і діти. По-перше, "шлюб", навіть етимологічно, від "любові". А єдиною заповіддю і благословенням Адаму і Єві в Раю було - "плодіться і розмножуйтеся та населяйте землю". Хоча бувають шлюби і без любові, і без дітей...
Але є ще те, що може зруйнувати навіть церковний шлюб, або зробити благословенним шлюб цивільний.
Це – виконання або порушення однієї з десяти Божих Заповідей, єдиних для юдеїв, християн і мусульман: "Не твори перелюбу", тобто "Не зраджуй". Де є вірність, там є любов, а де є зрада, там немає шлюбу – ні церковного, ані юридичного, ані цивільного.
Саме тому апостол Павло говорить, що віруючій чоловік/дружина не має залишати своєї невіруючої дружини/чоловіка, якщо вона/він згоден жити з ним/нею, бо "невіруючий чоловік освячується жінкою віруючою, невіруюча жінка освячується віруючим чоловіком. Інакше діти ваші були б нечистими, а тепер святі".
Тому для мене шлюб - це, перш за все, любов і вірність, які благословляє Бог, а не тільки наявність чи відсутність штампу в паспорті або свідоцтва про вінчання.
Хоча досконалим шлюбом, з церковної точки зору, можна вважати лише поєднання досконалої форми (таїнство вінчання, як видимий знак Божого благословення) і досконалого змісту (взаємної любові і вірності). А ще дар Божий – діти і діти дітей!
11/11/2014
Блог на ТСН http://tsn.ua/analitika/koli-blagoslovenniy-civilniy-shlyub-391131.html
Немає коментарів:
Дописати коментар