середа, 28 жовтня 2020 р.

Дім Премудрості, або Чому храмове свято Собору Святої Софії відзначають в день Різдва Божої Матері

Нажаль, далеко не всі кияни зможуть відповісти на запитання, хто та Софія, на честь якої тисячу років тому було зведено величний собор в самому центрі Києва.



Дехто, можливо, скаже, що це та Софія, яка є матіррю Віри, Надії і Любові. І це буде помилкою, хоча історія про матір-мученицю і її доньок, названих іменами головних християнських чеснот є повчальною і в її етимологічному вимірі. Нажаль, ім’я матері не було перекладено з греки на слов’янську. Але, якщо це зробити, то історія родини мучениць може прозвучати так: «Мудрість народила і виховала Віру, Надію і Любов». Софія - це Мудрість. Пригадайте, хоча б грецьке слово «філософія». Філо-софія - це любов до мудрості, або любо-мудріє. Але київський Собор Святої Софії названий не на честь цієї мудрої жінки-матері. 


Варто знати, що коли Святе Письмо перекладали на слов’янські мови, то мудрість в її божественному вимірі переклали як Премудрість. Пре-мудрість - це над-мудрість, мудрість яка перевищує звичайну людську мудрість.

І саме на честь цієї Премудрості названий Собор Святої Софії в Києві. І про це свідчить напис над центральним входом - «Божа сила і Божа премудрість - Софія». Тобто, якщо все ж таки перекласти слово «Софія», то в серці Києва стоїть Собор Святої Премудрості. І напис над входом до Собору є першим натяком (підказкою) на те, хто ж це. Будівничі собору непрямо цитують апостола Павла, який в першому посланні до Коринтян говорить: «Христос - Божа сила і Божа премудрість» (1 Кор. 1:24).



Другу підказку ми можемо побачити, як тільки увійдемо до Собору Святої Софії. Перед нами - шестиметрова мозаїка Божої Матері «Оранта» (грецькою «Та, що молится») і яку ми називаємо «Непорушною стіною». А довкола неї напис грецькою мовою, який є цитатою з 45 псалма і починається словами «Бог посеред нього…». Псалмоспівець Давид співає про місто Єрусалим і, напевно, саме через цей напис довкола Оранти в Києві споконвіку існує передання, що допоки стоїть Оранта (Непорушна стіна), доти буде стояти наше місто. Але переклад, нажаль, не дає одразу збагнути богословського натяку греків-мозаїстів Софії Київської. Справа в тому, що слово «місто» в грецькій мові жіночого роду. Саме це створює двозначний пророчий сенс псалма і саме тому ці слова розміщені довкола Богородиці. «Бог посеред неї…». А хто той Бог, якого народжує Діва Марія? 



І врешті решт третьою підказкою можна вважати храмову (головну) ікону Собору Святої Софії - ікону Софії Премудрості Божої. Зазвичай на храмовій іконі зображають святого або біблійну подію, на честь якої зведено храм. Храмовим святом Собору Святої Софії вважають 21 вересня - день Різдва Божої Матері. Саме в цей день вшановують і ікону Софії-Премудрості Божої.  



В центрі композиції фігура Божої Матері, так само, як і на мозаїці, з піднятими в молитві руками. Посеред неї немовля Христос. Божа матір стоїть посеред будівлі, на склепіння якої сходить у вигляді голуба Святий Дух, що виходить від Бога-Отця. Довкола Бога-Отця - сім ангелів. У будівлі, всередині якої знаходиться Богородиця, сім колон. До неї ведуть сім сходів, на яких розташувалися сім старозавітних пророків. На відміну від мозаїчної Оранти, створеної на початку ХІ століття, ікона Софії Премудрості Божої написана у ХVІІ столітті, саме тоді, коли Собор Святої Софії змінив свої зовнішні форми з лаконічних візантійських на пишні шати українського барокко. Те саме сталося і всередині собору. З’явився різбляний бороковий іконостас і головна ікона була написана в популярному тоді стилі візуалізації тексту Святого Письма. По суті ікона Софії Премудрості Божої є ілюстрацією до тексту Соломонової притчі, яку, до речі, читають в храмах напередодні великих святкувань на честь Божої Матері, в т.ч. і її Різдва. Саме цей текст написаний грецькою на фронтоні будівлі, зображеної на іконі.


«Премудрість збудувала собі дім і поставила сім стовпів…» (Притч. 9:1).


Роздивляючись ікону Премудрості Божої ми розуміємо, що Дім Премудрості - це Богородиця, а сама Премудрість - це Христос. А Різдво (день народження) Божої Матері - це день, в який Премудрість Христос-Бог створює собі Дім. Саме тому свято Храму Софії-Премудрості в день Різдва Божої Матері.


Але у цих слів премудрого Соломона, як і в цитататі пророка Давида, є декілька вимірів розуміння і тлумачення.


Дім Премудрості - це і Церква Христова, яка теж має сім стовпів - сім Таїнств і сім Дарів Святого Духа, символічне зображення яких можна побачити на колонах, зображених на іконі Софії Премудрості. Це образи з Одкровення святого Івана Богослова: книга з 7-ма печатками, семисвічник, камінь з 7-ма очима, 7 труб, правиця з 7-ма зірками, 7 кадильниць з фіміамом і 7 блискавок. Тлумачення цих образів може бути темою окремої статті.


Дім Премудрості - це Церква Христова в найширшому її сенсі - Церква усіх часів і народів, бо Христос-Премудрість поза часом і поза простором, і, одночасно, в будь-який час і в будь-якому місці.


А це означає, що Домом Премудрості є і реальний дім-храм, збудований на її честь, щоб звершувалося те, про що пророче говорить премудрий Соломон далі в тій самій притчі. Премудрість «накрила свій стіл» (Притч. 9:2) і запросила до себе: «Заходьте і їжте мій хліб, пийте вино, яке я для вас налила…» (Притч. 9:5). І саме зображення Таємної вечері Христа з апостолами ми бачимо в Соборі Святої Софії під Орантою. І в храмі під час Божественної літургії чуємо слова Христа-Премудрості, вказуючи на богослужбові Хліб і Вино: «Прийміть, їжте, це - Тіло Моє… Пийте з неї (Чаші) всі, бо це Кров Моя Нового завіту…» (Мт. 26:26-28).


А ще варто пригадати як апостол Павло, проповідуючи афінянам в Ареопазі казав, що «Бог… проживає не в храмах, рукою збудованих» (Дії 17:24). Цікаво, що саме грецьке слово «еклесія» (зібрання громадян міста), яке ми перекладаємо як Церква, стало її самоназвою. Бо Господь казав: «Де двоє чи троє в Ім’я Моє зібрані, там я серед них» (Мт. 18:20).

А це означає, що Дім Премудрості - це й будь-яке церковне зібрання, в т.ч. і громади святого благовірного князя Ярослава Мудрого, що молиться Премудрості і звершує богослужіння в Малій Теплій Софії поруч з древнім Собором Святої Софії. Впевнений, що це й великий колектив Національного заповідника «Софія Київська», який оберігає, реставрує і досліджує Дім Премудрості.


Крім того Домом Премудрості можна вважати душу кожної людини, що шукає Божественної Премудрості і, знайшовши, втілює її у своєму житті. Саме до Премудрості ведуть сходи, зображені на храмовій іконі Софії Київської. І на цих 7-ми сходах написано назви духовних чеснот і служінь, що наближають людину до Божественної Премудрості: «Віра-Надія-Любов-Чистота-Смирення-Благість-Слава».   


До того ж цього року саме в день храмового свята Собору Святої Софії розпочали свою роботу ювілейні ХХ Міжнародні Успенські читання, які щороку збирали в Києві любителів Премудрості з усього світу. Але цьогоріч, зважаючи на пандемію коронавірусу, це зібрання всесвітньовідомих філософів і богословів відбувалося у новому віртуальному форматі. А це означає, що домом Премудрості може бути й простір всесвітньої мережі Інтернет.


Але важливо розуміти, що Премудрість, яка створили весь всесвіт і все, що в ньому, коли мова йде про її Дім, очікує і нашого зустрічного руху, бо наділила нас свободою вибору і волі. Господь говорить: «Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною» (Об’явлення 3:20). 

Колись Діва Марія, яку Господь обрав сосудом свого втілення, на благовіщення Архангела Гавриїла відповіла: «Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!» (Лк. 1:38) і стала Храмом Премудрості.

Тож, щоб храмами Премудрості були наші серця, храми, міста і зібрання в реальності і віртуальних мережах, ми маємо відкрити їхні двері для Божественної Премудрості і промовити: «Амінь. Прийди, Господи Ісусе!» (Об’явлення 22:20).


Фото: Максим Сидоренко КИЕВФОТО


Немає коментарів:

Дописати коментар