Шевченко - не Ленін! Христос - не ідол!

Я був на виставці Олександра Грехова в Національному музеї Тараса Шевченка і не тільки бачив його роботи на власні очі, але й прочитав пояснення під ними, які дають зрозуміти які моменти в житті чи в творчості Шевченка роблять його схожими з улюбленими героями сучасної масової культури. Я дуже зрадів, коли побачив ці роботи на колонах станції метро "Тараса Шевченка". І дуже засмутився, коли прочитав в новинах про знищення робіт вандалом і погрози розправою автору, які призвели до скасування вже запланованих виставок. 

Тепер я хочу в кімнаті сина повісити плаката Шевченка (класичний Кобзар з гарними ілюстраціями в нього на полиці вже є) у образі Гаррі Поттера і прочитати разом пояснення:
«Мені 13-й минало… я пас дементорів за селом».
Незважаючи на ранню втрату батьків, і Тарас, і Гаррі отримали можливість реалізувати свої таланти у найпрестижніших начальних закладах (Гоґвортс та Імператорська академія мистецтв у Петербурзі).
Гаррі Поттер — чарівник, борець зі злом та головний герой знаменитої серії фентезійних романів англійської письменниці Джоан Ролінг та серії фільмів, знятих за її книгами".

І що це за націоналісти такі, які стають на заваді популяризації Шевченка серед дітей, молоді і шанувальників сучасного мистецтва? Невже вони бажають створити з Кобзаря бронзового ідола накшталт Леніна? Вони або не жили в радянському союзі, або, навпаки, були виховані саме за радянськими лекалами і не бачать абсурду в тому, щоб замість одного пам'ятника поставити інший, або навіть, як це було зроблено в одному містечку на кордоні Житомирської і Рівненської областей, зрізати у пам'ятника голову вождя пролетаріату і прикрутити замість неї голову Кобзаря. 

Я добре пам'ятаю, як у 1989 році нас, шанувальників хард-року, навернула до поєзії Кобзаря, любов до якої нам відбили у радянській школі, пісня "Суботів" у виконанні гурту "Кому вниз". Чим виконання поезія Шевченка у готік-році відрізняється від зображення його у образі KISS, Девіда Боуї, чи Елвіса Преслі?
До речі, раджу всім, хто любить різноманітну сучасну музику, знайти і послухати музичні збірки на вірші Шевченка у різних стилях від реггей до високої класики. Наприклад "Kobzar Forever", "Кобзар. Нові акценти", "Ш200. Альтернативний Шевченко" або "Нова пісення Шевченкіана", яка була частиною культурного спротиву антиукраїнському режимові під час Революції Гідності і символічно, що запис цього концерту відбулася в київському будинку радіо 18-19 лютого 2014-го.

Мені дуже б хотілося, щоб справжні українські націоналісти підтримали і захистили Олександра, а також виступили ініціаторами його виставки у Львові. Чи передвибочий піар важливіший за справедливість? 

Переглянути усі роботи, прочитати пояснення до кожної з них, щоб скласти власне враження щодо них, можна тут >>> 

P.S. А щоб упередити коментарі накшталт "А якби так зобразили Христа?", скажу, що я дуже люблю і читав з дітьми "Хроніки Нарнії" Льюїса, де образ Спасителя впізнається через Лева Аслана, а також із задоволенням слухаю пісні сучасних виконавців з релігійним підтекстом і маю власну підбірку з понад 100 подібних пісень, серед яких є відверто критичні. І мої релігійні почуття не ображає сучасне мистецтво, яке використовує релігійні образи і сужети. А коли сучасні митці свідомо намагається мене образити, я не ображаюся і не кличу у захисники вандалів, а молюся словами Христа під час розп'яття: "прости їм, Господи, бо не відають, що творять"...