Політична гра замість політичної боротьби

Ці думки були сформульовані напередодні сумнозвісних подій в Києві, але коли розпочався Майдан були вже не на разі. Потім мені довелося представляти Блаженнішого на Круглому столі, організованому ТСН та УНІАН. Круглий стіл називався "План дій для країни", але знову нічні події напередодоні перенесли акцент з майбутнього на сьогодення. Можливо тому, я лише побачив себе у новинах, але не почув. Навіть сьогодні я не впевнений, що потрібна ця передмова, бо цей текст не про політичну ситуацію в країні, а про політику в країні взагалі. І про те, що я розумію під словом "політика".

Те, що називається "політикою" у нас в країні, мені ніколи не подобалося (а це почалося ще за часів "Обществоведения" в радянській школі). І ось, нарешті, я можу сформулювати, чому. 

По-перше, тому, що те, що ми бачимо в житті не відповідає навіть тому слову, яким ми це явище означаємо.

"Політика" - це мистецтво управління містом-державою (полісом), а не те, що ми бачимо в нашій країні.

А по-друге, і це головне, що для опису політичного процесу, ще з радянських часів ми використовуємо термін, що не відповідає суті цього процесу.

Мені дуже не подобається термін "політична боротьба".

Саме слово "боротьба" передбачає жорстокість, жорсткість, непримиренність. Боротьба - це протистояння, це конфлікт, закладений в самому слові.

Боротьба у спорті - це не просто фізкультура. а бойове мистецтво. А бій - це ще категорія і термінологія війни. І саме боротьбу використовують для підготовки військових, а поламані вуха і носи є атрибутами професійних борців. Боротьба - це індивідуальний вид спорту: силовий бій один на один, де переможець лише один, а поєдинок не передбачає нічієї. Це боротьба більше м"язів, ніж розуму, хоча, звісно, присутня стратегія і тактика. Уточню, що не маю нічого проти боротьби, як різновиду спортивних змагань. Я проти використання цього терміну в політиці. Бо це політика війни і силового протистояння, а не "мистецтво управління".

Тому, я пропоную замінити термін "політична боротьба" на термін "політична гра".

Гра у спорті, це поняття колективне. Команда працює на спільний результат. Лідерів може бути декілька. Гра може бути інтелектуальною і складною, багаторівневою і багатоходовою.

Якщо порівнювати політику зі спортом, то це більш схоже на гру в шахи, або гру, в яку полюбляв грати один з наших попередніх Президентів. Це більш  схоже, навіть, на футбол, ніж на самбо чи бокс. Хоча, треба сказати, що футболістам по голові дістається іноді більше ніж боксерам.

І щоб закінчити спортивну тему, скажу, що спортивні змагання (без розрізнення на індивідуальні або командні види) на відміну від політики в нашій країні, відбувається за правилами та передбачають fair-play (чесну гру).

Термін "гра" мені подобається ще й тому, що "гра" - це музика. І я би порівняв політику з грою симфонічного оркестру, де не має бути фальшу жодного з виконавців і створюється гармонія.

А ще, "гра" - це театр. Нажаль, наші політики одні на екрані, а інші поза ним. А сучасні засоби масової інформації допомагають їм маніпулювати нами. І про це треба завжди пам"ятати тим, хто не займається політикою професійно, а споглядає за нею по телевізору або в інтернеті.

P.S. До речі, в давньогрецькому місті-державі, де народився термін "політика", в державному управлінні брали участь всі громадяни міста.

P.P.S. І ще  раз хочу перепросити спортсменів, акторів, музикантів та ваших шанувальників. Цей текст не про спорт, музику чи театр,  а про політику і про слова, якими ми використовуємо та їх вплив на світ, в якому живемо.