Через перекривання доріг доїхати до Лаври стає все складніше, Або 1 кілометр за 40 хвилин

Сьогодні зранку, проїхавши класичні пробки, які щоранку утворюються на виїзді з Оболоні через проїзд кортежів головних слуг народу, о 9.11 я, пообіцявши Владиці бути за 5 хвилин, вже повертав з набережної біля мосту Метро на Дніпровський узвіз. Але на Оскольдовій могилі даїшники не пустили на площу Слави і відправили через Європейську площу. Я смиренно поїхав. На Європейській вже починався транспортний калапс, але я встиг проскочити, трохи порушивши правила, непоїхавши на круг, де вже все стояло, а повернувши ліворуч на Грушевського. Але даїшник чекав на мене і біля метро "Арсенальна", пропонуючи повертати на Московську вулицю. Я також змирився і тягнувся у пробці, що виникла на цій вузькій вулиці, до повороту на Цитадельну. Але і на перехресті Цитадельної з Лейпцигською мене також чекало ДАЇ і намагалося повернути назад на Московську. Тут я вже не витримав, трохи побалакав з даїшником (він мені розповів про те, що буде "проїзд"!). Я не став повертати, зупинився, а коли даїшник переключився на машину, що була за мною, поїхав далі. Через 2 хвилини, я був в Лаврі, а якби виконав вимогу повернути, мав ще поїхати через Старонаводницьку, а звідти, ще б відправили на Дружби народів і тоді даїшне коло довколо Святої Лаври замкнулося б.
Питання: чи правильно я зробив, непослухавши даїшника? може треба було прориватися ще через перший кордон? що творилося в душах тих сотень, а може і тисяч, людей, що застрягли в цій необов"язковій пробці.
P.S. Кажуть, що все перекрили через покладання квітів до могили невідомого солдата Президентом Шри-Ланки...