Саме так вітав народ Христа, який входив до Єрусалима на свято разом зі своїми учнями.
Сьогодні до руського Єрусалима - першопрестольного міста і матері міст руських на святкування 1020-ліття Хрещення Русі приходять сьогоднішні нащадки святих апостолів - Предстоятелі і представники Помісних Православних Церков. І серед них - Глава Церкви - Господь наш Ісус Христос.
Невже ми Його не помітимо? Невже не вийдемо зустрічати? Невже єдиними устами та єдиним серцем не виголосимо Йому осанну?
Невже ми забули про свято, заради якого до Києва приїздять Патріархи?
Давайте скинемо з себе все те інформаційне сміття, що заполонило нашу свідомість і думки останніми днями (це спокуса!) і нагадаємо собі, що є головним і вартим нашої уваги та духовних зусиль.
Ми святкуємо 1020-ліття Хрещення Русі святим рівноапостольним князем Володимиром. Давайте обговорювати значення цієї події для нашої історії, держави, суспільства, культури, філософії, права, літератури, менталітету, моралі, традицій та обрядів нашого народу.
До нас приїздить Вселенський Патріарх. Давайте пригадаємо, що саме від Константинополя наш народ отримав хрещення і православну віру. Саме під омофором Константинопольського Патріарха Київська митрополія перебувала протягом більшої половини (майже 700 років) свого буття.
Що ми знаємо про свою Матір-Церкву? Про її історію, сьогодення, здобутки та проблеми? Хто, як не ми, які пережили часи богоборчої влади, можемо зрозуміти проблеми християнської православної меншини в нехристиянській країні.
Що ми знаємо про Вселенського Патріарха Варфоломія? Про його служіння і, взагалі, про служіння Вселенського Патріарха та його місце в родині Православних Церков? Чи готові ми віддати йому належну шану і гостинність? І чи впізнає він в нас нащадків Володимирового, а радше Михайлового (від першого митрополита Київського) хрещення? Може саме тому ми і маємо небесним покровителем Києва Архангела Божого Михаїла, що є небесним покровителем нашого першого Київського митрополита?...
До нас приїздить Патріарх Московський. Під його омофором Київська митрополія перебуває з 1686 року. Сьогодні він є Предстоятелем Руської Православної Церкви, до складу якої з правами широкого самоврядування і самостійності в управлінні входить Українська Православна Церква - правонаступниця древньої Київської митрополії.
Що ми знаємо про Московський Патріархат, окрім того, що він «Московський»? Яке місце займає в ньому Українська Православна Церква? Як взагалі виник цей Патріархат? Як він пов'язаний з Київською Церквою і Володимировим Хрещенням?
Що ми знаємо про Патріарха Московського і всієї Русі Алексія?...
Окрім цих двох Предстоятелів - першого за честю в Православному світі та глави найбільшої в Православному світі Церкви - до нас приїздять Предстоятелі та представники і інших Православних Церков. Що ми знаємо про них та про весь Православний світ?...
Чи усвідомлюємо ми, що кульмінацією святкування для віруючих має стати не виступ Президента (з усією повагою до глави держави) і Патріарха біля Софії Київської, і не урочистий прийом на її території, не урочиста академія в палаці «Україна», і не рок-концерт на Майдані чи Хрещатику? І провести свято нам належить не з плакатами в руках.
Головною подією свята є Божественна літургія на Володимирській гірці 27 липня. Саме там серед нас буде Христос, святий князь Володимир та всі святі нашого народу. Саме там буде справжній урочистий прийом - та Божественна трапеза, яку для нас приготує сам Господь. Саме там в нас буде можливість усвідомити вселенський вимір нашої Церкви. Саме там Патріархи (Вселенський і Московський) та інші архієреї, духовенство та вірні будуть причащатися від єдиної Чаші. Саме тут ми матимемо можливість усвідомити і відчути єдність Церкви із Христом та нашу єдність між собою у Христі Ісусі.
Саме тут ми, ті, хто має цей дар єдності, повинні молитися щоб Господь відновив єдність Православія в Україні та повернув до євхаристичної єдності з Вселенською Церквою наших братів, розлука з якими бентежить наші серця. І якщо наша молитва та прагнення будуть щирими, Господь може зробити те, про що ніколи не зможуть домовитися в найвищих кабінетах влади (державної або церковної).
Справжнім святом нашої Церкви і держави повинно стати і 28 липня - день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира. Саме цей день Українська Православна Церква пропонувала нашій владі зробити державним святом. Але, нажаль, державні радники поки вважають це недоцільним. Так давайте зробимо цей день народним загальнонаціональним святом, більш того, церковним святом цей день є вже декілька століть. І якщо ми, народ, будемо його відзначати та святкувати і через рік, і через п'ять, і через 10, то й радники, можливо, змінять свою думку.
В цей день Божественну літургію на площі перед Успенським собором Києво-Печерської Лаври очолить Патріарх Московський і всієї Русі Алексій, якому співслужитимуть представники Православних Церков, весь єпископат Української Православної Церкви, духовенство та вірні УПЦ, гості з усього світу.
Святіший Патріарх останній раз був в Києві у 1990 році відразу після обрання його на Московську кафедру, ще до здобуття Україною незалежності. Для всієї України це поважний гість і духовний лідер світового рівня, якому ми маємо продемонструвати свою повагу і гостинність. А для значної частини віруючих нашої країни це їх архіпастир. І саме для молитовного спілкування і прийняття архіпастирського благословення та причастя з рук першоієрарха до Лаври приїдуть тисячі людей з усієї України і не тільки.
Сподіваємося, що обійдеться без провокацій та політичної клоунади. Хоча, як колись в Єрусалимі були ті, хто вже задумав зраду та страту Христа, так і в Києві будуть провокатори та недоброзичливці, які не бажають бачити нашої радості, єдності та любові.
Наше місце в ці святкові дні серед того народу, який виголошує «Осанна!». І, не приведи Господи, щоб за кілька діб ми стали серед тих, хто вимагатиме «Розіпни!».
Благословенні ті, хто йдуть в ім'я Господнє!
Протоієрей Георгій Коваленко, шеф-редактор порталу "Православіє в Україні"
Немає коментарів:
Дописати коментар